dniprovska (dniprovska) wrote,
dniprovska
dniprovska

Тінь стєрха (або про що мовчить Путін)

images[10]

У ці знаменні для країни дні нас всіх охоплюють змішані почуття: і емоційне піднесення, і гордість за свій народ, що не дав перетворити себе на бидло, і тривогу з приводу провокацій та ... дивного мовчання керівництва Російської Федерації, чиї дії опосередковано вивели людей на Майдан.

Є декілька версій щодо причин млявої реакції нашого Східного Сусіда.

1. Путін з Януковичем уже про все давно домовилися, і полковник упевнений, що все буде так, як він сказав. Тому не витрачає зайвих слів і спокійно чекає поки Україну поставлять у стойло.

Правда, такій версії суперечить факт засудження розгону мирного зібрання на Михайлівській площі Президентом (і навіть донецькою облрадою), а також обіцянка Кожари відновити перемовини з європейськими партнерами щодо підписання Угоди про асоціацію. Хоча, особливо підозрілі аналітики й оглядачі можуть розцінити все це як маневри для відволікання уваги.


2. Путін вичікує. Він пильно стежить за розвитком подій в Україні і, дочекавшись слушного моменту, завдасть смертельного удару українській державі.

Якщо вірити Інні Богословській, у Путіна є диявольський план розчленування України. Він готує сценарій подібний тому, який розігрався у Молдові чи Грузії. Путін буде відшматовувати окремі області і почне з Криму та Луганщини. І дійсно. ВР АРК уже звернулася до Президента з вимогою навести порядок у державі, а депутат Севастопольської міської ради вже написав керівникові РФ листа з проханням надати Україні військову допомогу.

Правда лист депутата схожий на маячню сивої кобили, а луганські діячі ще так і не розродилися заявами, але варто все ж таки серйозно поставитися до загрози сепаратизму. Проте, Путін може діяти за принципом: не з'м, так понадкусюю. Дистабілізація в Криму може стати серйозною загрозою для національної безпеки та євроатлантичної інтеграції.


3. Путін банально недооцінив український народ, як це вже було у 2004р. і просто не знає що сказати, і як діяти за несподіваних обставин. Звичний до "послушанія" підлеглих мозок полковника КДБ ще так і не спромігся генерувати якогось чіткого, дієвого плану і він мовчить, щоб не розвіяти сумніви, що він знову ... ну як би це політкоректніше сказати. Одним словом, сам себе перепутив... :)

Та як би не там не було насправді - нам своє робити. Не применшуючи ролі зовнішніх загроз і викликів, потрібно пам'ятати, що Україна - суверенна держава. І її доля - у наших власних руках.
Tags: рука Кремля
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments