(no subject)
Ukraine
dniprovska
Якщо ви хочете розібратися, куди рухається наша країна, не обов’язково детально вивчати й аналізувати партійні й урядові програми, коаліційні угоди та іншу макулатуру. Просто зверніть увагу, хто в даний момент обіймає посаду міністра освіти, бо від того, що вкладають у голови підростаючого покоління, залежить майбутнє держави.

Також важливим індикатором державотворчого потенціалу будь-якої політичної сили є наявність у неї достойних кадрів, які моли б керувати гуманітарною сферою і наполегливість у питанні призначення таких кадрів.

Кажуть, що призначення Табачника на посаду МОН було даниною Москві. Янукович старався задобрити російського ведмедя «гуманітаркою», щоб відкласти пожирання ним української економіки, на яку мав види сам «хазяїн». Якщо так, то це є додатковим свідченням політичного ідіотизму донецьких і далекоглядності «пітерських».

Також я була дуже здивована, коли після падіння уряду Азарова і формування нової, постмайданної команди одна суперпатріотична політсила, котра проголошувала себе єдиним дієвим захисником українства і три роки поспіль горланила про нищення режимом Януковича гуманітарних підвалин державності, без бою і дискусій здала освітню й культурну сферу на відкуп «беззубим лібералам», задовольнившись «жирними посадами» в умовах жорстокої війни за ідентичність.

Хто не розуміє ролі гуманітарної політики, той не здатен працювати на перспективу.

Exodus
Ukraine
dniprovska
Інтернет-троллінг – це постріл у майбутнє. Маси опромінюються Зомбоящиком, а Мережа знімає вершки, бо там зазвичай товчеться найбільш активна й креативна частина суспільства та молодь. За Поребриком це зрозуміли давно. І потурбувалися про те, щоб опанувати цю сферу. Недарма ж «болотяні» революціонери, які водили креаклів по Москві, поки ті не захекалися і не втратили бажання бунтувати проти влади, починали як популярні блоґґери.

Десь у році 2012 почався масовий вихід українських ЖЖистів на ФБ. Популярні юзери урочисто «клали перо» у LJ і заявляли про свій перехід на фейсбучну платформу, бо «там усі наші, там перспективний майданчик, а тут нема перспектив». ЖЖ зажила славу підмосковної контори, де жива думка тоне у кислих щах, а ФБ подавався як острівець свободи. Правда, у 2011 р. російська компанія викупила пакет цукербукерових акцій і отримала можливість залучити своїх менеджерів до управління т.з. «кириличним сегментом», але хто тоді зважав на такі «дрібниці»? Публіка поперла за лідерами думок і ЖЖ потроху починав перетворюватися на пустий вулик.

З 2012 р. політична температура в Україні йде вгору і суспільство починає лихоманити: «справа Оксани Макар», мовні баталії, вибори-2012 з бійками і ґвалтом, «врадіївські протести», і, нарешті, епічний пост Мустафи у ФБ, який дав старт Євромайдану.

Злі язики кажуть, що ФБ значно полегшив роботу ФБР, створивши колосальну базу даних, що містить цінну інформацію про контакти, пересування, вподобання, тощо величезної маси людей. Було б дивно, аби ФСБ (та все, що з нею пов’язане) не скористалася чудовими властивостями Фейбуку (і подібних йому мереж). ФБ (на відміну від анонімного ЖЖ) дозволяє персоналізувати і вивести на світ божий масу політично активної публіки, з її контактами, пересуваннями, вподобаннями… У системах, де йде політична боротьба без правил, для окремих політично активних юзерів персоналізація не несе особливих ризиків, бо вони мають солідний дах і бекґраунд, а от для решти – все не так просто… Крім того, формат спілкування у ФБ набагато краще, ніж «уютнєнькій» ЖЖ, підходить для нагнітання емоцій та блискавичного поширення (потрібної) інформації.

Попервах українські користувачі почувалися на ФБ доволі вільно. Там волонтерам дозволяли збирати кошти на армію, там здавалося, що тримаєш руку на пульсі країни. Але як тільки в українському сегменті ФБ з’явилися тенденції, здатні протистояти інформаційним атакам Кремля, Старший Брат моментально взяв наївних «братішок» за горло. Армія тролеботів та російський менеджмент ФБ дозволяли посилати в нокдаун і нокаут «невгодних» і «невдобних» блоґґерів, оперативно зачищаючи інформаційне поле під себе.

Коли життя у ФБ стало нестерпним, з Твіттеру зацвірінькали: ідіть сюди! Читайте наші тві! Тут іще можна вставити свої 5 копійок. Як тільки твітеряни з України понабирали по 400 тисяч фолловерів, їх усіх скопом відправили в бан в акурат перед черговою кремлівською інформатакою. Бо з Твіттером сталася та ж сама історія, що й з LJ і ФБ: російська компанія викупила пакет акцій і поставила своїх менеджерів на «кириличний сегмент».

І скільки б методичок у стилі «як не нарватися на бан» не складали, українські блоґґери будуть регулярно отримувати лаптем по голові, поки житимуть «у приймах» на платформах, якими заправляють не наші менеджери.

Власне яскравою ознакою обмеженого суверенітету України була відсутність у неї свого, суверенного інформаційного простору як наслідок відсутності справжньої національної еліти, зацікавленої в такому просторі. І першою ознакою фактичної суверенізації нашої країни стане створення власної, потужної соціальної мережі та запровадження українського менеджменту в мережах інтернаціональних. Хто зрушить цей камінь, той прокладе собі і нації дорогу в майбутнє.

(no subject)
Ukraine
dniprovska
Цілий склад консервів, після того, як у них забродили бактерії русского міра, вибухнув і підірвав Мережу. В принципі, не так дивує вибух «закладок», як готовність українців продовжувати їсти те, що з них витікає, або робити вигляд, що нічого не особливого не сталося.

Один відомий блоґґер, зашкварившись на темі примирення, остаточно сказився і почав обзивати нас «труслівимі х…лами» і демонстративно писати «НА УкраІнє». Ціла купа моїх френдів, які переймалися (або робили вигляд, що переймаються) мовною проблемою, постійно лайкали і розшарювали цю особину, через що в мою стрічку час від часу залітали його зелені шмарклі. Зараз сидять мовчки, анічичирк. І хоч би хто обурення під постом кумира висловив, чи відписався демонстративно. Не на часі.

У Дніпропетровську, «форпості українства», як його називали деякі Беніни апологети, складається банальна ширка «Укропа» і «Оппи», яка може перетворити Дніпропетровськ на троянського коника русского міра. Мовчок. Не на часі.

Загалом, те, що нині відбувається, – хороший тест на щирість. Не всі його проходять.

(no subject)
Ukraine
dniprovska
Пристати до якоїсь політичної течії і плисти за течією - легко. Важче тримати баланс між істеричною зрадофілією і рожевоокулярною "всьохарашопрєкраснаямаркіза". Каміння в такому випадку летітиме з обох боків.

(no subject)
Ukraine
dniprovska
Змінити владу в Україні через організацію масових заворушень найближчим часом навряд чи вдасться. Бо доля країни вже давно вирішується в столиці. А столиця до протестів не готова. Це стало ясно одразу після місцевих виборів, на яких правляча партія не тільки виграла, але й зміцнила свої позиції.

Такі розклади можна оцінювати як завгодно: позитивно, негативно, нейтрально. Але факт залишається фактом: кияни видали дуже скромний відсоток голосів політсилам, які суперагресивно критикували вище державне керівництво (ВОС, «Батьківщина»), і відвернулися від «Самопомочі», котра зашкварилася на популізмі. Для порівняння: на минулих виборах до Київради партія влади (ПР) не набрала навіть 4%. Київ органічно не сприймав донецьких, які своєю брутальною, бульдозерною поведінкою й утрамбовували підґрунтя для соціального вибуху.

Тому ставку будуть робити на остаточний розвал парламентської коаліції, дострокові вибори ВР і, якщо повезе, президента. Публічний демарш Томенка і відкрита фронда льовочкіної фракції, яка формально числиться в БПП, – це яскраві симптоми грядущої політичної кризи. І тут багато що залежить від рівня зацікавленості Заходу в політичній стабільності в Україні. Якщо зацікавленість буде висока, керівництво України отримає карт-бланш, який воно отримало на початку минулого року, коли один голова ОДА втратив почуття міри, захотівши бути фактичним главою держави.

Оскільки політичні лузери з Донецька й Дніпропетровська апетити свої так і не вгамували, слід очкувати нових раундів політичного протистояння.

(no subject)
Ukraine
dniprovska
закрито

Не везе мені з ФБ. Знову закрили аккаунт на цей раз без пояснень. І знову чисто випадково це сталося після дискусії з однією псевдопатріотичною сектою. Так що спілкування з ФБ друзями знову призупинено.

ПІДСУМКИ
Ukraine
dniprovska
Підсумки місцевих виборів ще остаточно не підбиті, але деякі тенденції вже можна окреслити. Найбільш опозиційним до Києва регіоном наразі є Дніпропетровська обл. Там партії, що чітко позиціонували себе як опозицію владі, набрали більше всього відсотків. При цьому реакційна, біло-блакитна, опозиція там на порядок чисельніша, ніж "патріотична" біло-зелена.

Це – симптом. Це ознака того, що амбіційна Дніпропетровщина незадоволена своїм статусом у державі і хоче рулити Україною, як у часи Щербицького чи Кучми. Правда, реалізувати ці претензії буде важкувато з огляду на те, що партії, сформовані дніпропетровськими діячами, виступили не вельми вдало за межами Дніпропетровської області і особливо в Києві.

Партія Президента здобула перемогу у більшості обласних рад у Центрі й на Заході та у Херсонській області. І отримала 2-ге місце в Одеській та Запорізькій. А також стала рекордсменом з перших місць у райрадах, що й не дивно, адже кістяк БПП становлять аграрні олігархи. Парламентські й місцеві вибори продемонстрували, що аграрний капітал поступово бере гору над індустріальним, а роль аграрних регіонів стає вирішальною у формуванні вищих органів влади.

Місцеві вибори не стали проривом для Юлії Тимошенко, хоча вона й наростила підтримку за рахунок істеричного популізму, який запросто може повернутися їй бумерангом і викинути остаточно з політики після того, як її виборець не отримає ні копійчаних тарифів, ні контрактної армії. Провал у Києві та у низці ключових великих міст демонструє безперспективність цієї політсили та втрату нею найбільш динамічної частини електорату. Популізм і безвідповідальність зіграли злий жарт і з партією Самопомочі, за яку голосували освічені, політично грамотні люди, що розуміють: партія, котра є учасником владної коаліції, не може бути одночасно опозицією владі -- тобто самій собі.

Проект "Ляшко", здається, буде закрито. А от "Свобода" може стверджувати: "ми ще живі", хоча й застрягли у вузькому регіональному гетто, втративши навіть Львів та Львівську область. Якщо БПП є рекордсменом з перемог у райрадах, то у ВОС на цій ниві повний провал. Партія, що декларує етнонаціоналізм і не має міцної та широкої підтримки селянства (стану, який найкраще зберіг свої етновизначальні риси), – це аномалія.

Але найважливішим результатом цих виборів, НМД, є руйнація південно-східного, біло-блакитного анклаву. Регіонали втратили монополію на владу в південно-східних областях, а коломойського анклаву натомість не сформувалося. Політична картина на південному сході буде строкатою і мозаїчною. І на "с'єзди дєпутатов югавастока" та якісь ПІСУАРи вже не варто сподіватися.

Загалом, минулі вибори попри всі негативні тенденції, продемонстрували зміцнення інтеграційних процесів і послаблення сил, що (свідомо, чи невільно) працювали на розкол країни.

СИМВОЛІЧНО
Ukraine
dniprovska
Міністр Торгівлі США Пенні Пріцкер відвідує Київ. Держсекретар США Джон Керрі здійснює міжнародне турне за маршрутом: Відень – Бішкек – Самарканд – Астана – Душанбе – Ашгабат. У Самарканді відбудеться зустріч у форматі 5+1.

Самарканд – ключова ланка Великого шовкового шляху. Київ – ключова ланка Варязького шляху. Відень – форпост Західної Європи, що спинив османську (мусульманську) навалу (не без участі наших козаків).

Схоже, відновлюються старі геополітичні конструкції, в яких Москві просто немає місця.

(no subject)
Ukraine
dniprovska
Игорь Швайка: "Я их буду рвать как профессиональный юрист"
http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/heroj-dnja/18660.html

Після Тягнибока на "Шустері" - Швайка на "Радіо-Вєсті" Слухняно відповідає на всі "вапроси" ведучого, який на своєму радіво нагло порушує Конституцію України. Про що "Вєстям" свого часу нагадав С. Головатий. ВО "Свобода" - "єдина українська партія", стоїть на засадах мовного націоналізму. Але дотримання Конституції від "Вєстєй" вимагає чомусь екс-риг Головатий. Патріотичному юристу Швайці зараз не до Конституції, і мова для нього не на часі. Не треба розколювати і нагнітати. Треба рятувати власну дупу доносити свою позицію до широкого загалу.

Так, так. Це - вимушені компроміси. Мета виправдовує засоби. Компроміси, які роблять політичні конкуренти - це зрада, зрада, і тільки зрада. Компроміси, які робить "Свобода" - тільки вимушені.

Після Вєстєй залишається тільки лайф-гнусь. А шо, там теж широка аудиторія.

(no subject)
Ukraine
dniprovska
Я не розумію людей, які сміються з обвинувачень на адресу Яценюка. Такі обвинувачення (на адресу ПМ!) -- це не божевілля, не абсурд, а симптом початку нового витка агресії РФ проти України.

Краще згадайте, як ми сміялися з параноїдальних заяв РФ під час Майдану. І в що вилилася ця "параноя".

До речі, божевільні люди бувають дуже хитрі. Божевільний є смішним тільки тоді, коли він слабкий і нешкідливий. Дебелий параноїк з ядерною дубинкою -- це зовсім не смішно.

?

Log in

No account? Create an account